В неділю пораненько
Цвіла ружа біленько.
– Чого ти плачеш, ридаєш,
Д івчино молоденька?

– Ой як же не тужити,
Ой як же не плакати,
Мала я хлопця вірного,
Забрали у солдати.

Козак у війську служить.
Нічого він не знає,
Що його люба дівчина
На рушничок ступає.

На рушничок ступала,
Присягу присягала,
Ой не з тим, не з тим миленьким,
Которого кохала.

Козак з війська приходить,
Дівчину переймає,
Бере за праву рученьку,
Щиро її питає:

– Дівчино моя мила,
Ой що ж ти наробила?
Як я відходив до війська,
То ти за мною мліла!