В кінці греблі шумлять верби,
Що я насадила…
Нема того козаченька,
Що я полюбила.

Ой немає козаченька –
Поїхав за Десну;
Рости, рости, дівчинонько,
На другую весну!

Росла, росла дівчинонька
Та на порі стала;
Ждала, ждала козаченька
Та й плакати стала.

Ой не плачте, карі очі, –
Така ваша доля:
Полюбила козаченька,
При місяці стоя!

Не я його полюбила –
Полюбила мати.
Заставила мене мати
Рушнички в’язати.

Один сплела, другий сплела,
На третьому стала.
Ждала, ждала козаченька
Та й плакати стала.

Зелененькі огірочки,
Жовтенькі цвіточки…
Нема мого миленького,
Плачуть карі очки!