Наливаймо, браття,
Кришталеві чаші,
|
Щоб шаблі не брали, |
|
Щоб кулі минали |(2)
|
Голівоньки наші. |

Щоби Україна
Повік не плакала,
Щоби наша слава, |
Козацькая слава, | (2)
Повік не пропала. |

Бо козацька слава
Кровію полита,
Січена мечами, |
Рубана шаблями, | (2)
Ще й сльозами вмита. |

Наливаймо, браття,
Поки є ще сили,
Поки до схід сонця, |
Поки до походу |
Сурми не сурмили. | (2)

Бо козацька доля,
Як у полі рута -
Січена дощами, |
Хрещена громами, | (2)
Ще й вітрами гнута. |

Як лелечій клекіт,
Козакова вдача -
Вигукнеться сміхом, |
Вигукнеться щирим, | (2)
А відлунить плачем. |