Копав, копав криниченьку
Неділеньку, дві…
Любив козак дівчиноньку,
Людям — не собі!
Ой, жаль, жаль
Мені буде — візьмуть її люди,
Візьмуть її люди — моя не буде!
Ой, жаль, жаль!
Не помалу любив дівчину змалу,
Любив дівчину змалу —
Любив та й не взяв!

А вже з тої криниченьки
Орли воду п’ють…
А вже мою дівчиноньку
До шлюбу ведуть.
Ой, жаль, жаль
Мені буде — візьмуть її люди,
Візьмуть її люди — моя не буде!
Ой, жаль, жаль!
Не помалу любив дівчину змалу,
Любив дівчину змалу —
Любив та й не взяв!

Один веде за рученьку,
Другий — за рукав,
Третій стоїть, гірко плаче —
Любив, та не взяв!
Ой, жаль, жаль
Мені буде — візьмуть її люди,
Візьмуть її люди — моя не буде!
Ой, жаль, жаль!
Не помалу любив дівчину змалу,
Любив дівчину змалу —
Любив та й не взяв!

Копав, копав криниченьку
Неділеньку, дві…
Любив козак дівчиноньку,
Людям — не собі!
Ой, жаль, жаль
Мені буде — візьмуть її люди,
Візьмуть її люди — моя не буде!
Ой, жаль, жаль!
Не помалу любив дівчину змалу,
Любив дівчину змалу —
Любив та й не взяв!

Ой, жаль, жаль
Мені буде — візьмуть її люди,
Візьмуть її люди —
Моя не буде!
Ой, жаль, жаль!
Не помалу любив дівчину змалу,
Любив дівчину змалу —
Любив та й не взяв!

Ой, жаль, жаль!