Була собі Маруся, полюбила Петруся.
Ой, лихо, не Петрусь — біле личко, чорний вус,
Ой, лихо, не Петрусь — біле личко, чорний вус!

Вітер віє горою, іде Петрусь зі мною.
Ой, лихо, не Петрусь — біле личко, чорний вус,
Ой, лихо, не Петрусь — біле личко, чорний вус!

Я з Петрусем стояла, прийти к собі прохала.
Ой, лихо, не Петрусь — біле личко, чорний вус,
Ой, лихо, не Петрусь — біле личко, чорний вус!

Наварю я галушок, та напечу пампушок.
Ой, лихо, не Петрусь — біле личко, чорний вус,
Ой, лихо, не Петрусь — біле личко, чорний вус!

Нема Петра, тільки Гриць, шкода моїх паляниць!
Ой, лихо, не Петрусь — біле личко, чорний вус,
Ой, лихо, не Петрусь — біле личко, чорний вус!

Ой, за того Петруся била мене мамуся.
Ой, лихо, не Петрусь — біле личко, чорний вус,
Ой, лихо, не Петрусь — біле личко, чорний вус!

Ой, любила б Петруся, поговору боюся.
Ой, лихо, не Петрусь — біле личко, чорний вус,
Ой, лихо, не Петрусь — біле личко, чорний вус!

А хоч буде поговір, таки буде Петрусь мій!
Ой, лихо, не Петрусь — біле личко, чорний вус,
Ой, лихо, не Петрусь — біле личко, чорний вус!